Послуги у сфері містобудування (розроблення детального плану території курортної зони «Смеречка» на території Стрілківської сільської ради за межами населених пунктів Самбірського району Львівської області та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з топографо-геодезичною зйомкою (топографічний план в масштабі М1:2000) -

У скарзі № ID: UA-2021-10-12-005888-C.B2 Скаржником вказано, що Замовником у Додатку №2 до тендерної документації зазначено дискримінаційні вимоги, а саме:
1. Наявність працівників із відповідним досвідом роботи для виконання послуги, що є предметом закупівлі.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Отже, хочемо зазначити, що кількість наявності працівників в Учасника у умовах до тендерної документації визначена згідно чинного законодавства. Так, в Законі України «Про регулювання містобудівної документації» у статті 2 п. 4 вказано: «Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".»
Розроблення Стратегічної екологічної оцінки відбувається відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 296 від «10» серпня 2018 року та Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». У ст. 1 Закону визначено поняття : стратегічна екологічна оцінка - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про архітектурну діяльність», а саме статтею 7 «Розроблення та затвердження проекту об’єкта архітектури» визначено, що проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, а не лише самим архітектором.
Згідно ст. 1 вищезазначеного Закону, до об’єктів архітектури належать: будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
В зв’язку з тим, що строк дії детального плану території не обмежується, Замовник - Стрілківська сільська рада бажає отримати кінцевий результат послуг, за кошти місцевого бюджету, згідно процедури закупівлі UA-2021-10-12-005888-c «Розроблення детального плану території курортної зони "Смеречка" на території Стрілківської сільської ради за межами населених пунктів Самбірського району Львівської області та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з топографо-геодезичною зйомкою (топографічний план в масштабі М1:2000) ДК 021:2015: 71410000-5 - Послуги у сфері містобудування» в належній якості, що дозволить користуватися містобудівною документацією протягом довготривалого періоду.
Відповідно до проекту договору (Додаток 4 до Тендерної документації) «Виконавець зобов’язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом II цього Договору». Якість послуг повинна відповідати вимогам, встановленим діючим законодавством, ДБН, ДСТУ тощо.
Відповідно до норм Закону України «Про містобудівну діяльність» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Детальний план території може передбачати також формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов’язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження:
за кошти державного або місцевого бюджету: об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об’єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.
Формування земельних ділянок для розміщення об’єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.
Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об’єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.
Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.
Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.
Розробником детального плану території може бути суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій".
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Тому, Замовником було визначено саме такий перелік наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

Також, хочемо зазначити, що до розділу ІІІ тендерної документації внесено зміни щодо можливості залучення субпідрядників/співвиконавців.
Таким чином, учасник може залучити працівників - за основним місцем роботи, трудовим договором або договором цивільно-правового характеру, згідно чинного законодавства відповідно до предмету закупівлі. Також для виконання кваліфікаційних вимог щодо наявності працівників відповідної кваліфікації допускається залучення учасником працівників субпідрядних організації/співвиконавців .
Замовник не порушує принципи публічних закупівель, встановлених частиною 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Отже, відповідно до вище зазначеного, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про публічні закупівлі» в межах процедурних обов`язків Замовником було дотримано норм законодавства в сфері публічних закупівель.